Обґрунтування необхідності застосування міорелаксуючих шин при лікуванні дисфункції скронево-нижньощелепних суглобів
PDF

Ключові слова

електроміографія
дисфункція
скронево-нижньощелепний суглоб
жувальні м’язи
біоелектрична активність

Як цитувати

Костюк, Т., Литовченко , Н., Тяжкороб , Т., & Бобокал , А. (2022). Обґрунтування необхідності застосування міорелаксуючих шин при лікуванні дисфункції скронево-нижньощелепних суглобів. Експериментальна і клінічна медицина, 91(1), 50-62. https://doi.org/10.35339/ekm.2022.91.1.klt

Анотація

Проведене нами дослідження дозволило простежити та проаналізувати зміни в жу­вальних м’язах пацієнтів, які відбуваються під час лікування дисфункції скронево-ниж­ньощелепного суглобу (СНЩС) та свідчать про його ефективність. У пацієнтів з дисфункцією СНЩС якісні та кількісні показники електроміографії тісно корелюють із стадіями розвитку патології та відповідають її клінічним проявам. В даному дослідженні вперше було проаналізовано взаємозв'язок між зміною параметрів частоти м’язових ско­рочень та суб’єктивним відчуттям виникнення болю в ділянці зазначеного жувального м’язу у пацієнтів. Метою даного дослідження є вивчення та порівняльний аналіз ха­рак­теру та ступеню змін електроміографічної активності основних та допоміжних жуваль­них м’язів у пацієнтів з дисфункцією СНЩС до та після застосування міорелаксуючими шинами. П’ятирічне дослідження пацієнтів з дисфункцією СНЩС охопило 274 особи, які були розподілені на 3 клінічні групи (КГ I–III). Загальному аналізу піддано 1024 електроміограми до та на етапах лікування пацієнтів. Результати аналізу ефективності застосування міорелаксаційних шин при лікуванні дисфункції СНЩС дозволяють підвищити якість лікування даної патології у пацієнтів. Отримані через 12 місяців результати свідчать про те, що ефективність лікування пацієнтів КГ І (з найменшою інтенсивністю симптомів дисфункції СНЩС) досягла до 89,1±1,3 %; КГ ІІ – до 78,3± ±1,3 %; КГ ІІІ – 77,3±1,3 %.

Ключові слова: електроміографія, дисфункція, скронево-нижньощелепний суглоб, жувальні м’язи, біоелектрична активність.

https://doi.org/10.35339/ekm.2022.91.1.klt
PDF

Посилання

Dodić S, Sinobad V, Obradović-Djuricić K, Medić V. The role of occlusal factor in the etiology of temporomandibular dysfunction. Srp Arh Celok Lek. 2009;137(11-12):613-8. DOI: 10.2298/sarh0912613d. PMID: 20069917.

Dawson PE. Functional occlusion: from TMJ to smile design. St. Louis, Mo.: Mosby; 2007. xii, 630 p. Available from: https://www.elsevier.com/books/functional-occlusion/dawson/978-0-323-09268-5

Dugashvili G, Menabde G, Janelidze M, Chichua Z, Amiranashvili I. Temporomandibular joint disorder (review). Georgian Med News. 2013;(215):17-21. PMID: 23482357.

Kostiuk T, Lytovchenko N. The use of occlusal splints manufactured with "EXOCAD" software in the treatment of temporo-mandibular disfunction. International Journal of Medical Dentistry. 2020;24(1):66-70. Available from: https://ijmd.ro/wp-content/uploads/2020/03/12-Tetiana-KOSTIUK-66-70.pdf

Ellstrom CL, Evans GRD. Evidence-based medicine: zygoma fractures. Plast Reconstr Surg. 2013;132(6):1649–57. DOI: 10.1097/PRS.0b013e3182a80819. PMID: 24281591.

Manfredini D, Cocilovo F, Favero L, Ferronato G, Tonello S, Guarda-Nardini L. Surface electromyography of jaw muscles and kinesiographic recordings: diagnostic accuracy for myofascial pain. J Oral Rehabil. 2011;38(11):791–9. DOI: 10.1111/j.1365-2842.2011.02218.x. PMID: 21480942.

Hurianov VH, Liakh YuIe, Parii VD, Korotkyi OV, Chalyi OV, Chalyi KO, Tsekhmister YaV. Handbook of biostatistics. Analysis of medical research results in the EZR package (R-statistics): Tutorial. Kyiv: Vistka, 2018. 208 р. Available from: https://is.gd/jmRHPf