Експериментальна і клінічна медицина

Вплив алгоритму фізичної терапії на суб’єктивну оцінку функціональних асиметрій спортсменок-акробатів на пілоні: пілотне дослідження

І.О. Жарова, Г.П. Антонова — Tue, 30 Sep 2025 00:00:00 +0300

In press

Актуальність. Асиметричний характер навантажень в акробатиці на пілоні призводить до формування стійких м’язових дисбалансів та постуральних відхилень, що є фактором ризику перевантажувальних травм. Це створює потребу в розробці та апробації цілеспрямованих програм фізичної терапії для корекції цих порушень у здорових спортсменок.

Мета. Провести початкову апробацію розробленого 8-тижневого комплексу коригувальних вправ та оцінити його вплив на суб'єктивні показники функціонального стану у спортсменок, що займаються акробатикою на пілоні.

Матеріали та методи. Було проведено одногрупове квазіекспериментальне пілотне дослідження з оцінкою показників до та після втручання за участі 20 досвідчених спортсменок (вік 23–40 років, досвід >18 місяців). Втручання полягало в інтеграції розробленого комплексу коригувальних вправ у тренувальний процес протягом восьми тижнів. Для кількісної оцінки змін використовували валідизовану 50-пунктну анкету, яка була спеціально розроблена та валідизована шляхом порівняння її результатів із інструментальними методами на попередніх етапах дослідження. Статистичний аналіз динаміки показників проводили за допомогою непараметричного критерію Вілкоксона. Дослідження проведено в межах теми «Відновлення функціональних можливостей, діяльності та участі осіб різних нозологічних, професійних та вікових груп» (номер державної реєстрації 0121U107926).

Етика дослідження. Всі учасники дослідження підписали інформовану згоду. Дослідження було проведено з дотриманням вимог Гельсінської декларації Світової медичної асоціації (1964–2024).

Результати. Після завершення 8-тижневої програми було зафіксовано суттєву позитивну динаміку у суб'єктивній оцінці функціонального стану спортсменок, а статистично значуще покращення (p<0,05) виявлено у 33 з 50 (66 %) відповідях спортсменок. Найбільш виражені зміни спостерігалися у показниках стабільності плечового поясу та м'язового контролю: кількість учасниць, що відчували «просідання» однієї з рук (коли одна рука повільніше реагує під час силових рухів), зменшилася з 70 % до 15 %. Водночас показники, пов'язані з виконанням складних елементів на недомінантну сторону, не зазнали значущих змін (p>0,05).

Висновки. Розроблений комплекс коригувальних вправ продемонстрував свою потенційну ефективність як інструмент для корекції функціональних асиметрій та покращення суб'єктивного стану спортсменок-пілоністок. Програма сприяє відновленню м'язового балансу, покращенню пропріоцепції та стабілізації тулуба, що обґрунтовує доцільність її подальшого вивчення у більш масштабних контрольованих дослідженнях.

Ключові слова: м’язовий дисбаланс, пропріоцепція, корекційні вправи, спортивна реабілітація, профілактика травм.

Регіональні диспропорції кадрового забезпечення та індекс кваліфікації онкогінекологів в Україні: статистичний портрет та сценарії розвитку людських ресурсів (2015–2020, 2022–2024)

П.Ю. Токар — Tue, 30 Sep 2025 00:00:00 +0300

In press

Актуальність. Рак шийки матки залишається провідною причиною смертності серед жінок репродуктивного віку в Україні. Ефективність його профілактики залежить від наявності та кваліфікації онкогінекологів. Комплексний аналіз кадрового забезпечення онкогінекологічної служби України не проводився.

Мета. Проаналізувати регіональні диспропорції та кваліфікаційну структуру онкогінекології Україні за 2015–2020 та 2022–2024 роки, а також розробити комплексні статистичні показники для виявлення кадрових дисбалансів та прогнозування кадрового забезпечення системи профілактики раку шийки матки.

Матеріали і методи. Проведено ретроспективне дослідження на основі офіційних агрегованих даних МОЗ та держстату за 2015–2020 та 2022–2024 роки. Для кожного регіону розраховано показники: коефіцієнт укомплектованості кадрами (Кz), індекс кваліфікації (QI), частку лікарів вищої категорії (PH), інтегральний індекс укомплектованості кадрами (IS_integr) та коефіцієнт плинності кадрів (PSR). Статистична обробка включала описову статистику, кореляційний та факторний аналіз, з використанням пакетів Excel, SPSS та RStudio.

Етика дослідження. Дослідження базувалося виключно на агрегованих відкритих статистичних даних, які не містять персональної інформації. Відповідно до стандартів Гельсінської декларації ВМА, додаткове етичне схвалення не вимагалося.

Результати. Середньорічна кількість онкогінекологів становила 264 особи. Виявлено високий рівень регіональної диспропорції: Kz склав 43,6%. Середній QI дорівнював 0,93, що нижче за нормативний рівень (≥1,20). Аналіз IS_integr показав, що понад третина регіонів має критично низький кадровий потенціал (наприклад, Луганська та Закарпатська області). У деяких регіонах плинність кадрів перевищувала 15 %. Виявлено статистично значущу позитивну кореляцію між IS_integr та рівнем раннього виявлення раку шийки матки (r=0,68; p<0,01). Регіони класифіковано на три типи: потенційно стійкі, вразливі та дестабілізовані.

Висновки. Онкогінекологічна служба України характеризується недостатнім кадровим забезпеченням та значними регіональними диспропорціями. Більш ніж третина регіонів має критично низький рівень кадрового потенціалу. Встановлений прямий зв’язок між інтегральним індексом кадрового забезпечення та ефективністю ранньої діагностики підкреслює ключову роль якості та стабільності кадрів. Запропоновані комплексні індекси, зокрема IS_integr, можуть слугувати ефективним інструментом для обґрунтованого управлінського планування профілактики раку шийки матки на 2025–2030 роки.

Ключові слова: онкогінекологія, управління охороною здоров'я, регіональні диспропорції, рак шийки матки, інтегральний індекс доступності, медична статистика.

Особливості та прогностичне значення інфільтрації імунокомпетентними клітинами вторинно-набрякових раків грудної залози

О.М. Білий, І.І. Яковцова, І.В. Івахно, Н.В. Біла — Tue, 30 Sep 2025 00:00:00 +0300

In press

Актуальність. Вторинно-набрякові раки грудної залози (ВНРГЗ) характеризуються агресивним клінічним перебігом і потребують поглибленого вивчення молекулярно-біологічних особливостей, серед яких ключове місце займає імунний мікросередовище пухлини. Аналіз інфільтрації імунокомпетентними клітинами може виявити нові прогностичні маркери та мішені для терапії.

Мета. Дослідити особливості інфільтрації CD4+, CD8+, CD20+ лімфоцитами та CD68+ макрофагами вторинно-набрякових раків грудної залози порівняно з ненабряковими формами (ННРГЗ) та оцінити їх зв'язок із клініко-патологічними параметрами і метастатичним потенціалом.

Матеріали та методи. Проведено комплексне патоморфологічне та імуногістохімічне дослідження 45 випадків раку грудної залози: 30 випадків ВНРГЗ (основна група) та 15 випадків місцево-поширених ННРГЗ (група порівняння). Виконано кількісну оцінку інфільтрації вказівними типами клітин та аналіз їх кореляції з молекулярним підтипом, наявністю лімфогенних метастазів та іншими характеристиками.

Етика дослідження. Дослідження проведено відповідно до етичних стандартів Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації (1964–2024), директиви Європейського товариства 86/609 про участь людей у медико-біологічних дослідженнях, а також наказу Міністерства охорони здоровʼя України № 690 від 23.09.2009. Учасники дослідження надали інформовану згоду.

Результати. Встановлено, що ВНРГЗ характеризуються достовірно вищим рівнем інфільтрації CD68+ макрофагами порівняно з ННРГЗ (p<0,05). Найвища густина макрофагів виявлена в підгрупі тричі негативних ВНРГЗ, що корелювало з агресивнішим перебігом (p<0,001). Співвідношення CD4/CD8 ≥1,5 було значимо частішим при ВНРГЗ (46,6% vs 13,3% при ННРГЗ, p<0,05) та асоціювалося з наявністю метастазів у регіонарних лімфовузлах (p<0,03). Абсолютні кількості CD4+, CD8+ та CD20+ клітин не демонстрували значущих відмінностей між групами та чіткого прогностичного значення.

Висновки. Отримані результати свідчать про патогенетично важливу роль макрофагальної інфільтрації у розвитку агресивних форм ВНРГЗ, особливо тричі негативного підтипу. Співвідношення CD4/CD8 визначається як перспективний прогностичний індикатор лімфогенного метастазування при ВНРГЗ. Ці знахідки обґрунтовують доцільність подальшого вивчення імунного мікросередовища для стратифікації ризику та розробки персоналізованих імунотерапевтичних стратегій для пацієнток із вторинно-набряковими раками грудної залози.

Ключові слова: онкологія, лімфоцитарна інфільтрація, CD68+ макрофаги, CD4/CD8, тричі негативний рак грудної залози, пухлинне мікрооточення.

Адаптаційна роль тиреоїдної системи та йоду при синдромі низького трийодтироніну: клінічне значення та стратегії реабілітації (огляд літератури, частина перша)

О.М. Білецька, С.І. Латогуз, Є.В. Гарячий — Tue, 30 Sep 2025 00:00:00 +0300

In press

Актуальність. Тиреоїдна система є важливим регулятором гомеостазу, яка впливає на енергетичний обмін, імунні реакції та процеси адаптації. У клінічній практиці синдром низького трийодтироніну при нетиреоїдних захворюваннях розглядається як адаптивна відповідь для зниження енергозатрат. Втім, однобічне трактування цього феномену обмежує розуміння його саногенетичної ролі в імунній відповіді, а також доцільності застосування йоду та гормонозамісної терапії при виснаженні адаптаційного потенціалу. Сучасні дослідження доводять, що йод виконує не тільки структурну функцію у синтезі тиреоїдних гормонів, а й проявляє самостійні антиоксидантні та імуномодулювальні властивості.

Мета. На основі аналізу джерел обґрунтувати саногенетичне значення низького трийодтиронінового стану при голодуванні та синдромі низького трийодтироніну за нетиреоїдних захворювань і оцінити перспективи застосування препаратів йоду й замісної терапії трийодтироніном у складі комплексної реабілітаційної медицини.

Матеріали та методи. Використано метод системного аналізу та бібліосемантичний підхід. Проаналізовано публікації 2015–2025 рр., що індексуються у PubMed, Scopus, ScienceDirect, EMBASE, Medline, Cochrane Library, Google Scholar. Відбір здійснювали за ключовими словами: реабілітаційна медицина, нетиреоїдні захворювання, тиреоїдні гормони, тироксин, цитокіни, фагоцитоз. До аналізу включено огляди, клінічні та експериментальні дослідження українською й англійською мовами.

Етика дослідження. Перевага надавалась роботам, що відповідали принципам біоетики та клінічним стандартам, із чітким дизайном і коректною інтерпретацією результатів.

Результати. Історично йод застосовувався для профілактики ендемічного зобу, згодом – у хірургії та дерматології завдяки антисептичним властивостям. Сучасні дані підтверджують його антиоксидантну й імуномодулювальну дію. У пацієнтів описано два варіанти низького трийодтиронінового статусу: з нормальним та підвищеним кліренсом трийодтироніну. Перший асоціюється з голодуванням і ураженням печінки, другий – з тяжкими станами при травмах, інфекціях, ішеміях, онкопатології. Імунні клітини здатні локально регулювати метаболізм тиреоїдних гормонів і транспорт йоду, що визначає їхню роль у механізмах адаптації.

Висновки. Синдром низького трийодтироніну може мати як адаптивне, так і дезадаптивне значення при нетиреоїдних захворюваннях. Йод розглядається не лише як компонент тиреоїдних гормонів, а й як імуномодулювальний чинник. Це створює підстави для подальших досліджень із визначення оптимальної стратегії йодного забезпечення та замісної тиреоїдної терапії у складі сучасної реабілітаційної медицини.

Ключові слова: реабілітаційна медицина, нетиреоїдні захворювання, тиреоїдні гормони, тироксин, цитокіни, фагоцитоз.

Вимоги до оформлення рукописів наукових статей журналів Харківського національного медичного університету (діють від 02.07.2025)

Wed, 26 Nov 2025 16:56:39 +0200