Експериментальна і клінічна медицина

Сучасні уявлення про етіопатогенез COVID-19 та променеву діагностику ускладнень (огляд літератури)

А.О. Закрутько — Tue, 30 Jun 2026 00:00:00 +0300

In press

Актуальність. Коронавірусна хвороба 2019 року залишається актуальною проблемою через мультисистемний характер ураження, можливість тривалих постінфекційних проявів та необхідність правильної інтерпретації змін органів грудної клітки. Розширення уявлень про патогенез хвороби потребує одночасної переоцінки ролі променевих методів у діагностиці її легеневих ускладнень.

Мета. Проаналізувати сучасні джерела наукової літератури щодо етіопатогенезу коронавірусної хвороби 2019 року, порівняти можливості рентгенографії та комп'ютерної томографії органів грудної клітки і визначити характерні комп'ютерно-томографічні ознаки ураження легеневої паренхіми при коронавірусній хворобі 2019 року.

Матеріали та методи. Проведено огляд публікацій 2020–2026 років, представлених у Scopus і Web of Science та у фахових медичних виданнях, із застосуванням системного аналізу. Пошукові терміни стосувалися етіопатогенезу коронавірусної хвороби 2019 року, променевої діагностики, комп'ютерної томографії, рентгенографії та симптому «матового скла». Дослідження виконано як приватну ініціативу автора, без грантової підтримки фінансування та державної реєстрації наукової теми.

Етика дослідження. Для огляду відбирали публікації, автори яких повідомляли про дотримання застосовних біоетичних норм.

Результати. Узагальнено дані про системний характер коронавірусної хвороби, імунозапальні та ендотеліальні механізми ушкодження, а також можливу персистенцію вірусних компонентів у шлунково-кишковому тракті. Комп'ютерна томографія краще за оглядову рентгенографію виявляє ранні та маловиражені паренхіматозні зміни, але не має достатньої етіологічної специфічності. Найхарактернішими комп'ютерно-томографічними ознаками є двобічні периферичні ділянки «матового скла», консолідація та патерн "crazy-paving" («бруківки»). Поширеність і вираженість змін можуть мати прогностичне значення, однак результати залежать від клінічного контексту, часу обстеження та характеристик вибірки. Ознаки частково перекриваються з іншими вірусними пневмоніями, тому диференційна діагностика потребує урахування клінічних і лабораторних даних.

Висновки. Променеві методи доповнюють лабораторну діагностику коронавірусної хвороби 2019 року, але не замінюють виявлення вірусної рибонуклеїнової кислоти. Комп'ютерна томографія найбільш інформативна для детальної оцінки легеневої паренхіми та поширеності ураження, тоді як рентгенографія зберігає переваги доступності й мобільності.

Ключові слова: медична радіологія, комп'ютерна томографія, рентгенографія, симптом «матового скла».

Від адаптації до відновлення: механізми резолюції запалення в системі імунометаболічного алостазу (огляд літератури)

О.М. Білецька, Є.В. Гарячий, О.С. Шевченко — Tue, 30 Jun 2026 00:00:00 +0300

In press

Актуальність. Традиційно завершення запалення розглядалося як пасивне згасання прозапальної відповіді після усунення ушкоджувального чинника. Проте нині резолюція запалення визнається активним процесом, що включає координовану взаємодію імунних, нейроендокринних і метаболічних механізмів, необхідних для репарації тканин і відновлення організму. Такий підхід створює підґрунтя для розробки нових підходів до лікування, метаболічної підтримки та реабілітації.

Мета роботи. Проаналізувати сучасні уявлення про механізми резолюції запалення з позицій імунометаболізму та обґрунтувати концепцію імунометаболічної резолюції як системного процесу, що забезпечує перехід від адаптації до відновлення.

Матеріали та методи. Проведено наративний огляд досліджень, проіндексованих у базах даних PubMed, Scopus, Web of Science, MEDLINE, ScienceDirect і Google Scholar за період 2000–2025 рр. Проаналізовано роботи, присвячені резолюції запалення, нейроендокринній регуляції, тканинній чутливості до інсуліну, тиреоїдній адаптації, мітохондріальній функції, посттравматичному відновленню та метаболічним порушенням. Дослідження виконано як приватна ініціатива авторів, без грантової підтримки та державної реєстрації теми.

Результати. Показано, що резолюція запалення пов’язана зі зміною функціонального пріоритету організму від програм виживання до програм репарації тканин і відновлення. Ключовою подією цього переходу є зменшення енергетичних потреб системи вродженого імунітету, що супроводжується зниженням цитокінової активації, послабленням активності гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової (ГГН) осі та перерозподілом енергетичних ресурсів на користь репарації тканин. Резолюція включає відновлення тканинної чутливості до інсуліну, нормалізацію тиреоїдного статусу та мітохондріальної функції, а також перехід від переважно гліколітичного до окисного типу метаболізму. Затримка резолюції може сприяти розвитку хронічного алостатичного перевантаження, метаболічного синдрому, саркопенії та порушень посттравматичного відновлення.

Висновки. Запропоновано концепцію імунометаболічної резолюції, відповідно до якої завершення запалення є інтегрованим процесом, що включає відновлення нейроендокринної регуляції, енергетичного метаболізму та функціональної цілісності організму. Резолюція забезпечує перехід від адаптації до відновлення і реабілітації та може розглядатися як перспективна мішень для метаболічної підтримки й розробки реабілітаційних стратегій.

Ключові слова: ендокринологія, чутливість до інсуліну, синдром низького трийодтироніну, гіпоталамо-гіпофізарно-надниркова вісь, репарація тканин, саркопенія.

Сучасні методи прогнозування потреби в паліативній медичній допомозі та роль реєстрів пацієнтів: огляд літератури

Р.С. Врагов, В.А. Огнєв — Tue, 30 Jun 2026 00:00:00 +0300

In press

Актуальність. Раціональне та стратегічно вивірене планування мережі паліативних послуг, профільного кадрового забезпечення та обсягів фінансування на державному рівні неможливе без науково обґрунтованої, емпірично перевіреної оцінки реальної популяційної потреби. Це зумовлює необхідність застосування різноманітних та взаємодоповнюючих методологічних підходів до прогностичного моделювання.

Мета. Систематизувати, критично проаналізувати та структурувати сучасні методологічні підходи до оцінки реальної доступності, популяційного покриття та прогностичного моделювання потреби у паліативній медичній допомозі, а також комплексно визначити стратегічний управлінський та клініко-епідеміологічний потенціал медичних реєстрів пацієнтів у контексті кращих світових практик та сучасних реалій української охорони здоров'я.

Матеріали та методи. Матеріалом теоретичного дослідження на основі літератури були наукові джерела з PubMed, Scopus та Google Scholar за 2012–2026 рр., стандарти паліативної допомоги Європейського регіону Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Проведено поглиблений аналіз моделей прогнозування (демографічних, епідеміологічних, Delphi-підходів, Serious Health-related Suffering) та досвіду функціонування цифрових систем eHealth, електронного медичного запису (ЕМЗ) та баз даних країн ЄС, США та України. Робота виконана в межах дисертації першого автора.

Етика дослідження. Дослідження проведено без залучення пацієнтів та тварин, тому не потребувало згоди етичної комісії.

Результати. Сучасні методи прогнозування потреби у паліативній допомозі розподілено на кількісні та якісні підходи. Комбіновані моделі розглянуто на прикладі довгострокового прогнозування у Великій Британії до 2040 р. Міжнародні дані свідчать про суттєві відмінності між країнами за рівнем розвитку паліативної допомоги та інформаційною спроможністю. Реєстрові підходи проаналізовано на прикладах Англії та Швеції, де Swedish Register of Palliative Care у 2024 р. охоплював 60% усіх смертей. Для України єдиний реєстр паліативних пацієнтів, інтегрований із центральною базою даних eHealth, розглядається як перспективна організаційна модель, а не як уже наявна національна система.

Висновки. Глибока технічна та семантична інтеграція інформаційних систем та впровадження уніфікованих реєстрів паліативних пацієнтів є базовою, критично важливою передумовою для точного розрахунку фінансування пакетів послуг у межах Програми медичних гарантій в Україні.

Ключові слова: організація охорони здоров’я, доступність паліативної допомоги, охоплення населення, планування медичної допомоги, електронна охорона здоров’я.