Встановлення статевого диморфізму морфометричних показників очної ямки людини в залежності від краніотипу

Б.І. Мельник — 2024-12-31

In press

Питання вивчення статевого диморфізму структур черепа в залежності від краніотипу залишається актуальним. Метою дослідження було вивчення морфометричних показників очної ямки людини в залежності від краніотипу та статі. Дослідження проведено на 125 комп’ютерних томограмах голови людей віком від 25 до 85 років, виконаних за допомогою комп’ютерного томографа Neusoft, NeuViz 16 Essence 16-Slice CT Scanner System (Neusoft Medical Sytems Co, США). Краніометричні вимірювання проводилися за допомогою програм Horos, ver. 4.0.1 (Neusoft Medical Sytems Co, США) та RadiAnt Dicom Viewer, ver. 2024.1 (Medixant, Польща). Дослідження проводилося з товщиною зрізу 1,5 мм, з наступним реконструюванням в трьох площинах. Встановлено, що висота, ширина, периметр, площа та умовний радіус очноямкового входу еуріпрозопів чоловічої статі достовірно відрізняються від аналогічних показників жінок. У мезопрозопів тільки висота очноямкового входу чоловіків і жінок має достовірно значущу різницю. У лептопрозопів статистично значущої відмінності вищевказаних показників між представниками різної статі не виявлено. Статистично значущих відмінностей середньоарифметичних значень досліджених показників правої та лівої очної ямки, а також осіб різних вікових груп не знайдено. Переважна кількість людей належить до гіпсіконхів, мезоконхи займають проміжну позицію, і найменша група – це хамеконхи. Найбільш розповсюджені групи – це гіпсіконхи з еуріпрозопічною формою лицевого черепа і гіпсіконхи з мезопрозопічною формою.

Ключові слова: череп, морфометрія, орбітальний індекс, очноямковий вхід.

Чи є зв'язок між ожирінням та ранньою післяопераційною виживаністю після аортокоронарного шунтування на працюючому серці?

О.О. Журба — 2024-12-31

In press

У статті вивчається та аналізується поширеність надлишкової маси тіла та ожиріння у пацієнтів з Ішемічною Хворобою Серця (ІХС) як провідного медико-біологічного фактору ризику розвитку хвороб системи кровообігу. Проаналізовано зв’язок надлишкової маси тіла та ожиріння з 30-денною післяопераційною летальністю віком та статтю пацієнтів. В результаті аналізу отриманих даних виявлена висока розповсюдженість надлишкової маси тіла (45,5 %) та ожиріння (40,1 %) серед хворих на ІХС. Встановлено, що серед пацієнтів-чоловіків достовірно частіше зустрічалися: нормальна маса тіла (χ²=8,26; р=0,004) та надлишкова маса тіла (χ²=66,25; р=0,0001), порівняно з пацієнтками-жінками. А ожиріння (χ²=42,49; р=0,0001) та ожиріння важкого (ІІІ) ступеня були достовірно більше (χ²=4,21; р=0,04) поширені серед пацієнток-жінок. З’ясовано, що хворі з нормальною масою тіла були старші на 3,1 роки, що є достовірним відносно хворих з ожирінням (χ²=25,83; р=0,0001). Визначено, що найвища частота 30-денної летальності спостерігалася у пацієнтів з нормальною масою тіла (1,1 %), в той час як у хворих з ожирінням відповідна частота становила 0,6 %. З’ясовано, що померлі пацієнти з нормальною масою тіла були достовірно старшими за померлих хворих з ожирінням (χ²=13,63; р= =0,0001) та померлих, які мали надлишкову масу тіла (χ²=6,10; р=0,01).

Ключові слова: ішемічна хвороба серця, фактори ризику, клініко-антропологічні дослідження, індекс маси тіла, рання післяопераційна летальність.

Експериментальна і клінічна медицина

Встановлення статевого диморфізму морфометричних показників очної ямки людини в залежності від краніотипу

Чи є зв'язок між ожирінням та ранньою післяопераційною виживаністю після аортокоронарного шунтування на працюючому серці?