Експериментальна і клінічна медицина

Генерація активних форм кисню в лейкоцитах крові щурів за умов дії різних типів карагінанів

О.А. Наконечна — 2025-06-30

In press

Карагінани – це група біополімерів, що широко зустрічаються в червоних морських водоростях. В харчовій промисловості комерційні карагінани використовуються як емульгатори, стабілізатори, загусники та гелеутворювачі для покращення якості, структури та сенсорних властивостей багатьох продуктів. Незважаючи на те, що карагінани класифікуються як загальновизнані безпечні речовини для споживання людиною, численні дослідження показали, що ці харчові добавки, особливо ті, що мають за структурою випадкову конформацію спіралі, можуть мати несприятливий вплив на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. У статті ми проводимо оцінку інтенсивність генерації Активних Форм Кисню АФК в лейкоцитах крові щурів при карагінан-збагаченій дієті, як ризик формування окиснювального стресу. Було продемонстровано, що генерація АФК лейкоцитами крові у щурів, що перорально вживали каппа-карагінан (κ), йота-карагінан (ι), лямбда-карагінан (λ), мала суттєво статистично вищі значення інтенсивності флуоресценції 2',7'-Дихлордигідрофлуоресцеїну (DCF) не тільки в порівнянні з контрольною групою, а також між дослідними групами. Вживання напівочищеного карагінану не викликало статистично значущих змін в генерації АФК в лейкоцитах крові щурів даної експериментальної групи. Робиться висновок, що вживання карагінан збагаченої дієти призводить до підвищеної продукції АФК лейкоцитами, що може спровокувати пролонговані патологічні зміни в органах і тканинах організму. Найбільш значні зміни генерації АФК в лейкоцитах крові щурів були виявлені за умов перорального вживання κ- та λ-карагінанів, застосування напівочищеного карагінану у вигляді 1 % розчину не впливало на генерацію АФК в лейкоцитах.

Ключові слова: карагінани, лейкоцити, активні форми кисню, щури.

Математичне моделювання ризику розвитку кардіометаболічної коморбідності: мультибіомаркерний підхід

І.П. Дунаєва — 2025-04-01

In press

У даній роботі наведено результати клініко-інструментального та біохімічного дослідження, присвяченого математичному моделюванню ризику розвитку кардіометаболічної коморбідності у пацієнтів з Артеріальною Гіпертензією у поєднанні з Ожирінням та/або Цукровим Діабетом 2 типу. В ході аналізу було ідентифіковано незалежні прогностично значущі предиктори, що мають діагностичну цінність: ізоволюмічний час розслаблення лівого шлуночка, рівень Кардіотрофіну-1, цистатину С, Ліпокаліну, Асоційованого з Желатиназою Нейтрофілів (Neutrophil Gelatinase Associated Lipocalin, NGAL), N-кінцевого фрагменту натрійуретичного пептиду типу В (N-Terminal pro-Brain Natriuretic Peptide, NT-proBNP), 25-гідроксівітаміну D (25(OH)D, 25-hydroxyvitamin D), співвідношення швидкостей раннього і пізнього діастолічного наповнення, індекс маси тіла, відносна товщина стінки лівого шлуночка, площа правого передсердя, глікозильований гемоглобін (HbA1c), концентрація катестатину, швидкість клубочкової фільтрації, діаметр лівого передсердя. З використанням логістичної регресії побудовано кілька математичних моделей, які продемонстрували високу точність прогнозування поєднаних метаболічних станів шляхом обчислення площі під ROC-кривою (Area Under the (ROC) Curve, AUC>0,94). Отримані моделі дозволяють проводити ефективну стратифікацію ризику, індивідуалізувати підходи до профілактики, раннього виявлення та клінічного моніторингу кардіометаболічної коморбідності. Це відкриває нові перспективи для персоналізованої медицини в умовах поліморбідності в клініці внутрішніх хвороб.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, цукровий діабет 2 типу, ожиріння, біомаркери, прогнозування.

Фізична терапія у геронтології: можливості покращення якості життя в умовах старіння населення

А.Ю. Хан — 2025-06-30

In press

У статті проведено огляд сучасних підходів до фізичної терапії в геронтологічній практиці з метою збереження функціональної незалежності та підвищення якості життя осіб віком 65 та більше років. Старіння населення збільшує значення профілактики неінфекційних захворювань, ризику падінь та швидкої втрати функціональних можливостей. Автори підкреслюють, що регулярна адаптивна фізична активність достовірно знижує ризик серцево судинних захворювань, остеопорозу, цукрового діабету, а також поліпшує когнітивні функції і психоемоційний стан (SMD (Standardized Mean Difference, стандартизовані середні різниці) ≈ 0,5 для когнітивного резерву, ≈ –0,6 для зниження тривожності). Індивідуалізовані програми вправ, що поєднують аеробіку та силові тренування, демонструють статистично значущі поліпшення функціонального статусу, зниження депресивних симптомів і підвищення самооцінки. Окремий розділ присвячено немедикаментозним методам: лікувальному масажу, фізичним агентам (гальванізація, електрофорез, ультразвук, магнітотерапія), дихальним і інгаляційним технікам, УВЧ та магнітотерапії, електростимуляції з мінімальною амплітудою. Ці методики ефективно зменшують біль, покращують мікроциркуляцію, знижують м’язову напругу й стимулюють відновлення тканин при дегенеративно-дистрофічних процесах. Велику увагу приділено інноваційним технологіям: телефізіотерапії, носимим пристроям, віртуальній реальності, біозворотному зв’язку та транскраніальній магнітній стимуляції, які забезпечують віддалений моніторинг, персоналізацію втручань та розширюють доступ до реабілітації для маломобільних пацієнтів. Мультидисциплінарний підхід є ключовим для розробки комплексних планів, що враховують фізичний, когнітивний і психосоціальний статус людини. Підкреслено необхідність інтеграції фізіотерапевтичних інновацій у первинну медичну ланку, розвитку доказової бази та навчанні фахівців.

Ключові слова: похилий вік, мультидисциплінарна реабілітація, когнітивне здоров’я, адаптивна, фізична активність, фізіотерапевтичні технології.

Використання моторної уяви для визначення рухових намірів у людей з порушеннями рухових функцій кінцівок (огляд літератури)

С.Р. Соловей — 2025-06-30

In press

Інтерфейси мозок-комп'ютер (Brain-Computer Interface, BCI) є перспективним напрямом у нейроінженерії та реабілітаційній медицині, зокрема для пацієнтів із порушеннями рухових функцій, спричиненими ампутацією кінцівок або неврологічними ураженнями. Одним із ключових підходів у цій сфері є використання моторної уяви (Motor Imagery, MI) для визначення рухових намірів, що дозволяє ефективно керувати протезами та нейротехнологічними пристроями. Дана робота аналізує сучасні методи інтеграції MI у реабілітаційні процеси, зокрема її застосування у відновленні рухових функцій після ампутації. Особлива увага приділяється механізмам детекції рухових намірів за допомогою ЕлектроЕнцефалоГрафії (ЕЕГ), зокрема синхронізації та десинхронізації, пов'язаних з певними подіями (Event Related Desynchronization, ERD та Event Related Synchronization, ERS), які є основними характеристиками сенсомоторних ритмів під час уявного руху. Розглянуто експериментальні дослідження, що оцінюють ефективність MI у реабілітації та керуванні протезами. Проаналізовано застосування MI для зменшення фантомного болю та покращення соматосенсорної кортикальної організації а також контролю протезів нижніх кінцівок, забезпечуючи природне відчуття рухів навіть у складних умовах. Розглянуто основні виклики, пов’язані з низьким співвідношенням сигнал/шум в ЕЕГ та індивідуальними відмінностями в MI-здібностях пацієнтів. Результати аналізу підтверджують, що технології MI можуть суттєво покращити якість життя осіб із порушеннями рухових функцій, сприяючи як фізичному, так і когнітивному відновленню. Перспективні напрями подальших досліджень включають оптимізацію алгоритмів розпізнавання рухових намірів, підвищення точності ЕЕГ-інтерпретації та розширення можливостей MI у керуванні складними протезними системами.

Ключові слова: інтерфейс мозок-комп’ютер, нейропластичність, реабілітація після ампутації, прогнозування рухового наміру, фантомний біль.

Хірургічне лікування протяжних рубцевих стриктур трахеї

В.В. Бойко — 2025-09-11

In press

У статті представлено результати лікування 72 пацієнтів із протяжними рубцевими стенозами трахеї, що виникли після тривалої інтубації або трахеостомії, переважно внаслідок тяжких поєднаних травм, коматозних станів та затяжної штучної вентиляції легень. Застосовано комплексну діагностику, включаючи клінічні, рентгенологічні, функціональні (спірографія), ендоскопічні дослідження та мультиспіральну комп’ютерну томографію, що дозволило визначити локалізацію, тривалість, ступінь стенозу й супутні зміни в легенях. Основним клінічним проявом був прогресуючий респіраторний дистрес від задишки до стридору. Радикальне хірургічне втручання (циркулярна резекція трахеї з формуванням анастомозу типу «кінець у кінець») проведено 67 пацієнтам. Вибір типу анастомозу (трахеотрахеальний, ларинготрахеальний, гортанотрахеальний) залежав від рівня ураження. Операції здійснювалися через шийний доступ або в комбінації з верхньою стернотомією. Значну увагу приділено післяопераційній профілактиці ускладнень: санації дихальних шляхів, інтубаційній техніці, позиціюванню голови, антибіотикотерапії, інгаляційній та бронхоскопічній підтримці. Частота ускладнень становила менше 5,0 %, летальність – 1,3 %. Більшість пацієнтів (94,5 %) виписані з позитивним клінічним ефектом. Отримані результати підтверджують ефективність своєчасного хірургічного лікування рубцевого стенозу трахеї як єдиного радикального методу відновлення прохідності дихальних шляхів.

Ключові слова: рубцеві стенози трахеї, оперативне лікування, циркулярна резекція трахеї.

Клінічна інтерпретація підвищеного рівня креатиніну в сироватці крові (лекція)

І.Г. Березняков — 2025-06-30

In press

Вимірювання вмісту креатиніну в сироватці крові використовують для оцінки функції нирок. Найточнішим методом лабораторного вимірювання креатиніну вважають мас-спектрометрію розведення ізотопів, в клінічній практиці зазвичай використовують метод Яффе. Кількість креатиніну, яку організм виробляє щодня, залежить від м’язової маси людини. Розрізнюють преренальні («дониркові»), ниркові та постренальні («післяниркові») причини підвищення вмісту креатиніну. Якщо співвідношення вмісту сечовини у сироватці до креатиніну сироватки перевищує 100, то підвищення вмісту креатиніну обумовлено преренальними причинами, а коли воно менше 40, то нирковими. Підвищення креатиніну сироватки при гострому канальцевому некрозі в типових випадках складає [88–177] мкмоль/л/добу. Якщо таке підвищення ще вище, в першу чергу слід підозрювати швидкопрогресуючий гломерулонефрит або рабдоміоліз. Підвищення креатиніну сироватки після значного ураження потребує [12–24] год і не визначає ушкодження нирок на ранній стадії. Серед ліків найбільший нефротоксичний потенціал притаманний антибактеріальним та противірусним засобам, нестероїдним протизапальним засобам, інгібіторам протонної помпи. Зниження швидкості клубочкової фільтрації під впливом інгібіторів ренін-ангіотензин-альдостеронової системи частіше є ознакою ефективної дії ліків, аніж гострого ураження нирок. Підвищення вмісту креатиніну асоціюється з підвищенням ризику кінцевої стадії ниркової недостатності та смерті, хоча деякі причини підвищення є оборотними.

Ключові слова: лабораторне вимірювання, ураження нирок, нефротоксичність ліків.

Ідентифікація екзогенних та ендогенних факторів ризику синдрому емоційного вигорання у медичних працівників

Р.О. Іващенко — 2025-06-30

In press

Синдром Емоційного Вигорання (СЕВ) є серйозною проблемою, що впливає на психічне здоров’я та професійну ефективність медичних працівників, особливо в умовах війни, соціальної нестабільності й реформ охорони здоров’я. Найвразливішими є медичні сестри. Метою дослідження стало виявлення та ранжування ключових ендогенних (психофізіологічних) і екзогенних (організаційно-соціальних) факторів ризику СЕВ. Опитано 206 фахівців різних спеціальностей за допомогою анкети, що охоплювала психоемоційний стан, фізичне самопочуття, соціальну підтримку, професійне навантаження та стосунки в колективі. Для аналізу даних використовували описову статистику, кореляційний і однофакторний дисперсійний аналіз (ANOVA, ANalysis Of Variance). Встановлено, що основними предикторами СЕВ є поєднання виснаження, хронічної втоми, надмірного навантаження, конфліктів із керівництвом, слабкої соціальної підтримки та низької стресостійкості. Результати можуть бути використані для розробки профілактичних програм.

Ключові слова: психоемоційне навантаження, стресостійкість, анкетування.

Рак грудної залози в Україні: клініка та діагностика. Сучасний стан та перспективи діагностики (лекція)

А.А. Самусєва — 2025-06-30

In press

Лекція розрахована на практикуючих лікарів, метою якої є підвищення настороженості і обізнаності у діагностиці та розпізнаванні Раку Грудної Залози (РГЗ). Це захворювання є найпоширенішим злоякісним новоутворенням серед жінок в Україні, також щорічно близько третини вперше зареєстрованих випадків його припадає на занедбані стадії захворювання, що суттєво ускладнює та робить більш дороговартісним процес лікування і досягнення стійкої ремісії захворювання. Діагностика РГЗ в Україні зазнає значних викликів, водночас перспективи покращення ситуації пов’язані з розширенням державних скринінгових програм, впровадженням штучного інтелекту для аналізу зображень, підвищенням кваліфікації лікарів. Акцент на ранню діагностику може суттєво знизити рівень смертності від цієї патології в Україні. У роботі узагальнено сучасні знання про клініко-морфологічні підтипи РГЗ, визначення гормонального статусу пухлин, а також значення імуногістохімічних та молекулярно-генетичних досліджень для вибору тактики лікування. Висвітлено методи інструментальної діагностики (мамографія, томосинтез, УЗД, МРТ), їх діагностичну цінність, а також алгоритми первинного клінічного огляду. Окремо розглянуто роль сучасних технологій, зокрема штучного інтелекту, в автоматизованій обробці зображень при мамографії та ультразвукових дослідженнях. Показано, що поєднання глибокого навчання з даними медичної візуалізації дозволяє підвищити точність діагностики, виявляти патологічні зміни на доклінічному етапі та зменшити ризик діагностичних помилок.

Ключові слова: симптоми раку грудної залози, алгоритм діагностики, штучний інтелект в діагностиці.

Як готують до публікації статті наукових журналів Харківського національного медичного університету

О.А. Наконечна — 2025-04-02

In press

Харківський національний медичний університет (ХНМУ) є засновником та видавцем періодичних (щоквартальних) наукових рецензованих журналів відкритого доступу «Медицина сьогодні і завтра» (ISSN print 2414-4495, ISSN online 2710-1444), «Експериментальна і клінічна медицина» (ISSN print 2414-4517, ISSN online 2710-1487) та "Inter Collegas" (ISSN online 2409-9988). Ми проаналізували роботу з рукописами статей цих журналів та представляємо читачам детальний опис процедур, який має допомогти авторам статей ефективно співпрацювати з редакціями цих наукових журналів у підготовці їх статей до опублікування. Стаття також буде корисною членам редакційних колегій та редакційних рад журналів. Рецензентам статей ця публікація допоможе визначити свою готовність до процедури. Ми описали як існуючи правила та процедури роботи із рукописами, так і зміни, які почнуть діяти від початку липня 2025 року. Стаття описує структуру рукопису, питання етики дослідника та автора, авторські права, перевірку на плагіат, рецензування та редагування рукописів, політику журналу у випадках порушення етики, місію журналу. Редакція використовує подвійну засліплену процедуру рецензування за участю як мінімум двох рецензентів для кожної статті. Рецензентів запрошують члени редакційних колегій. Рецензенти мають відповідну спеціалізацію та досвід за тематикою запропонованих ними статей. Редакція лояльна до нестачі досвіду у молодих авторів, проте нетолерантна до фальсифікації результатів наукових досліджень та плагіату, створення конфліктних ситуацій під час роботи над рукописами. Публікація статей та їх подальше використання відбувається на умовах ліцензії Creative Commons (BY-NC-SA). Редакція спирається на принципи доказової медицини та публікує статті, які містять суперечливі з точки зору доказовості питання з приміткою про свою незгоду з позицією авторів.

Ключові слова: доказова медицина, подвійне засліплене рецензування, Комітет з етики публікацій, наукові журнали відкритого доступу.

Вимоги до оформлення рукописів наукових статей журналів Харківського національного медичного університету (українською та англійською, діють від 01.07.2025)

О.С. Шевченко — 2025-04-02