https://ecm.knmu.edu.ua/issue/feedЕкспериментальна і клінічна медицина2025-08-06T17:30:39+03:00Шевченко Олександр Сергійовичas.shevchenko@knmu.edu.uaOpen Journal Systems<p>Засновник, редакція та видавець: <strong><a href="https://ror.org/01sks0025"><strong>Харківський національний медичний університет</strong></a></strong></p> <p>Журнал включено до Переліку наукових фахових видань України в галузі медичних наук, <a title="Українська наукова періодика, реєстр" href="https://nfv.ukrintei.ua/view/5b1925e17847426a2d0ab36e" target="_blank" rel="noopener"><strong>категорія Б</strong></a> (наказ МОН України від 24.09.2020 № 1188) за спеціальностями: <strong>221 </strong>- стоматологія, <strong>222 </strong>- медицина, <strong>224 </strong>- технології медичної діагностики та лікування, <strong>225 </strong>- медична психологія, <strong>227 </strong>- терапія та реабілітація</p> <p>Print ISSN<strong> 2414-4517. </strong>Online ISSN<strong> 2710-1487</strong></p> <p><a href="https://doi.org/10.5281/zenodo.15502541">Рішення</a> Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 1499 від 09.05.2024 про державну реєстрацію друкованого ЗМІ (Протокол № 15, ідентифікатор медіа R30-04631)</p> <p><strong>Адреса редакції та видавця:</strong><br>Україна, 61022, Харків, пр. Науки, 4<br>Тел. +38 063 069 9000 (з понеділка до п'ятниці 9:00-17:00 за українським часом, крім святкових днів)<br>E-mail: ecm.journal@knmu.edu.ua, as.shevchenko@knmu.edu.ua</p> <p>DOI: <strong>10.35339/ekm</strong></p>https://ecm.knmu.edu.ua/article/view/10.35339.ekm.2025.94.2.dunМатематичне моделювання ризику розвитку кардіометаболічної коморбідності: мультибіомаркерний підхід2025-06-28T12:45:14+03:00І.П. Дунаєваip.dunaieva@knmu.edu.ua<p><strong>In press</strong></p> <p>У даній роботі наведено результати клініко-інструментального та біохімічного дослідження, присвяченого математичному моделюванню ризику розвитку кардіометаболічної коморбідності у пацієнтів з Артеріальною Гіпертензією у поєднанні з Ожирінням та/або Цукровим Діабетом 2 типу. В ході аналізу було ідентифіковано незалежні прогностично значущі предиктори, що мають діагностичну цінність: ізоволюмічний час розслаблення лівого шлуночка, рівень Кардіотрофіну-1, цистатину С, Ліпокаліну, Асоційованого з Желатиназою Нейтрофілів (Neutrophil Gelatinase Associated Lipocalin, NGAL), N-кінцевого фрагменту натрійуретичного пептиду типу В (N-Terminal pro-Brain Natriuretic Peptide, NT-proBNP), 25-гідроксівітаміну D (25(OH)D, 25-hydroxyvitamin D), співвідношення швидкостей раннього і пізнього діастолічного наповнення, індекс маси тіла, відносна товщина стінки лівого шлуночка, площа правого передсердя, глікозильований гемоглобін (HbA1c), концентрація катестатину, швидкість клубочкової фільтрації, діаметр лівого передсердя. З використанням логістичної регресії побудовано кілька математичних моделей, які продемонстрували високу точність прогнозування поєднаних метаболічних станів шляхом обчислення площі під ROC-кривою (Area Under the (ROC) Curve, AUC>0,94). Отримані моделі дозволяють проводити ефективну стратифікацію ризику, індивідуалізувати підходи до профілактики, раннього виявлення та клінічного моніторингу кардіометаболічної коморбідності. Це відкриває нові перспективи для персоналізованої медицини в умовах поліморбідності в клініці внутрішніх хвороб.</p> <p><strong><em>Ключові слова: </em></strong><em>артеріальна гіпертензія, цукровий діабет 2 типу, ожиріння, біомаркери, прогнозування.</em></p> <p> </p>2025-04-01T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Дунаєва І.П.https://ecm.knmu.edu.ua/article/view/10.35339.ekm.2025.94.2.ktdФізична терапія у геронтології: можливості покращення якості життя в умовах старіння населення2025-07-30T13:26:48+03:00А.Ю. Ханaliiakhan2003@gmail.comО.О. Тарасоваtarasova@ksu.ks.uaС.І. Данильченкоsvetlanaadanilch@gmail.comІ.В. Головченкоigolovchenko@ksu.ks.uaД.В. Морозенкоd.moroz.vet@gmail.com<p><strong>In press</strong></p> <p>У статті проведено огляд сучасних підходів до фізичної терапії в геронтологічній практиці з метою збереження функціональної незалежності та підвищення якості життя осіб віком 65 та більше років. Старіння населення збільшує значення профілактики неінфекційних захворювань, ризику падінь та швидкої втрати функціональних можливостей. Автори підкреслюють, що регулярна адаптивна фізична активність достовірно знижує ризик серцево судинних захворювань, остеопорозу, цукрового діабету, а також поліпшує когнітивні функції і психоемоційний стан (SMD (Standardized Mean Difference, стандартизовані середні різниці) ≈ 0,5 для когнітивного резерву, ≈ –0,6 для зниження тривожності). Індивідуалізовані програми вправ, що поєднують аеробіку та силові тренування, демонструють статистично значущі поліпшення функціонального статусу, зниження депресивних симптомів і підвищення самооцінки. Окремий розділ присвячено немедикаментозним методам: лікувальному масажу, фізичним агентам (гальванізація, електрофорез, ультразвук, магнітотерапія), дихальним і інгаляційним технікам, УВЧ та магнітотерапії, електростимуляції з мінімальною амплітудою. Ці методики ефективно зменшують біль, покращують мікроциркуляцію, знижують м’язову напругу й стимулюють відновлення тканин при дегенеративно-дистрофічних процесах. Велику увагу приділено інноваційним технологіям: телефізіотерапії, носимим пристроям, віртуальній реальності, біозворотному зв’язку та транскраніальній магнітній стимуляції, які забезпечують віддалений моніторинг, персоналізацію втручань та розширюють доступ до реабілітації для маломобільних пацієнтів. Мультидисциплінарний підхід є ключовим для розробки комплексних планів, що враховують фізичний, когнітивний і психосоціальний статус людини. Підкреслено необхідність інтеграції фізіотерапевтичних інновацій у первинну медичну ланку, розвитку доказової бази та навчанні фахівців.</p> <p><strong><em>Ключові слова:</em></strong><em> похилий вік, мультидисциплінарна реабілітація, когнітивне здоров’я, адаптивна, фізична активність, фізіотерапевтичні технології.</em></p>2025-06-30T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Хан А.Ю., Тарасова О.О., Данильченко С.І., Головченко І.В., Морозенко Д.В.https://ecm.knmu.edu.ua/article/view/10.35339.ekm.2025.94.2.sobВикористання моторної уяви для визначення рухових намірів у людей з порушеннями рухових функцій кінцівок (огляд літератури)2025-08-06T17:10:53+03:00С.Р. Соловейmaximum.lenovo.ml@gmail.comО.В. Барабановalex1464b@gmail.com<p><strong>In press</strong></p> <p>Інтерфейси мозок-комп'ютер (Brain-Computer Interface, BCI) є перспективним напрямом у нейроінженерії та реабілітаційній медицині, зокрема для пацієнтів із порушеннями рухових функцій, спричиненими ампутацією кінцівок або неврологічними ураженнями. Одним із ключових підходів у цій сфері є використання моторної уяви (Motor Imagery, MI) для визначення рухових намірів, що дозволяє ефективно керувати протезами та нейротехнологічними пристроями. Дана робота аналізує сучасні методи інтеграції MI у реабілітаційні процеси, зокрема її застосування у відновленні рухових функцій після ампутації. Особлива увага приділяється механізмам детекції рухових намірів за допомогою ЕлектроЕнцефалоГрафії (ЕЕГ), зокрема синхронізації та десинхронізації, пов'язаних з певними подіями (Event Related Desynchronization, ERD та Event Related Synchronization, ERS), які є основними характеристиками сенсомоторних ритмів під час уявного руху. Розглянуто експериментальні дослідження, що оцінюють ефективність MI у реабілітації та керуванні протезами. Проаналізовано застосування MI для зменшення фантомного болю та покращення соматосенсорної кортикальної організації а також контролю протезів нижніх кінцівок, забезпечуючи природне відчуття рухів навіть у складних умовах. Розглянуто основні виклики, пов’язані з низьким співвідношенням сигнал/шум в ЕЕГ та індивідуальними відмінностями в MI-здібностях пацієнтів. Результати аналізу підтверджують, що технології MI можуть суттєво покращити якість життя осіб із порушеннями рухових функцій, сприяючи як фізичному, так і когнітивному відновленню. Перспективні напрями подальших досліджень включають оптимізацію алгоритмів розпізнавання рухових намірів, підвищення точності ЕЕГ-інтерпретації та розширення можливостей MI у керуванні складними протезними системами.</p> <p><strong><em>Ключові слова:</em></strong><em> інтерфейс мозок-комп’ютер, нейропластичність, реабілітація після ампутації, прогнозування рухового наміру, фантомний біль.</em></p>2025-06-30T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Соловей С.Р., Барабанов О.В.https://ecm.knmu.edu.ua/article/view/10.35339.ekm.2025.94.2.ivhІдентифікація екзогенних та ендогенних факторів ризику синдрому емоційного вигорання у медичних працівників2025-07-18T13:30:17+03:00Р.О. Іващенкоro.ivashchenko@knmu.edu.uaМ.М. Григоровmm.hryhorov@knmu.edu.ua<p><strong>In press</strong></p> <p>Синдром Емоційного Вигорання (СЕВ) є серйозною проблемою, що впливає на психічне здоров’я та професійну ефективність медичних працівників, особливо в умовах війни, соціальної нестабільності й реформ охорони здоров’я. Найвразливішими є медичні сестри. Метою дослідження стало виявлення та ранжування ключових ендогенних (психофізіологічних) і екзогенних (організаційно-соціальних) факторів ризику СЕВ. Опитано 206 фахівців різних спеціальностей за допомогою анкети, що охоплювала психоемоційний стан, фізичне самопочуття, соціальну підтримку, професійне навантаження та стосунки в колективі. Для аналізу даних використовували описову статистику, кореляційний і однофакторний дисперсійний аналіз (ANOVA, ANalysis Of Variance). Встановлено, що основними предикторами СЕВ є поєднання виснаження, хронічної втоми, надмірного навантаження, конфліктів із керівництвом, слабкої соціальної підтримки та низької стресостійкості. Результати можуть бути використані для розробки профілактичних програм.</p> <p><strong><em>Ключові слова:</em></strong><em> психоемоційне навантаження, стресостійкість, анкетування.</em></p>2025-06-30T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Іващенко Р.О., Григоров М.М.https://ecm.knmu.edu.ua/article/view/1015Вимоги до оформлення рукописів наукових статей журналів Харківського національного медичного університету (українською, діють від 01.07.2025) 2025-08-06T17:30:39+03:002025-04-01T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Шевченко О.С., Данильченко С.І., ХНМУ