Експериментальна і клінічна медицина

Корекція оксидативного стресу у щурів з колоректальним раком збагаченою молекулярним воднем водою

2025-06-01T15:45:54+03:00

In press

Окислювальні процеси є важливими чинниками в патогенезі онкогенезу, в т.ч. КолоРектального Раку (КРР). Застосування антиоксидантів потенційно може уповільнити пухлинний процес, що обумовило актуальність дослідження. В експерименті на 90 самців щурів лінії Вістар за допомогою підшкірних ін’єкцій 1,2-диметилгідразину в дозі 7,2 мг/кг 1 раз на тиждень протягом 30 тижнів було змодельовано КРР. Щурі споживали воду, збагачену молекулярним воднем у концентрації 0,6 ppm ad libitum. В біологічному матеріалі вміст 8-ізопростанів визначали методом імуноферментного аналізу, активність каталази – спектрофотометричним методом. Було встановлено, що вміст 8-ізопростанів у сироватці крові та тканині стінки товстої кишки щурів з КРР був на 94,5 % та 474,4 % більшим, ніж у тварин контрольної групи. При цьому активність каталази в сироватці підвищувалася на 86,6 %, а в стінці кишечника знижувалася на 50,7 %. У щурів, які упродовж 30 тижнів споживали збагачену молекулярним воднем воду, вміст 8-ізопростанів у сироватці крові знижувався на 36,2 %, а в стінці кишечника – на 51,2 %, порівняно з тваринами з КРР, яким корекція не проводилася. Активність каталази під впливом збагаченої молекулярним воднем води знижувалася в сироватці на 33,3 % і підвищувалася в кишечнику на 41,6 %, порівняно з відповідними показниками у некоригованих молекулярним воднем щурів. Застосування хіміотерапії (5-фторурацил) у тварин з КРР призводило до ще більшого підвищення інтенсивності оксидативного стресу в сироватці крові і стінці кишечника. Доступ щурів з КРР, які отримували хіміотерапію, до збагаченої молекулярним воднем води ad libitum, призвів до достовірного зменшення рівня 8-ізопростанів в обох біологічних матеріалах і підвищення активності каталази в стінці кишечника, що довело збільшення інтенсивності антиоксидантної системи.

Ключові слова: збагачена воднем вода, 8-ізопростани, каталаза, антиоксиданти.

Прогнозування ризиків подовження середньодобового інтервалу QTc у хворих із артеріальною гіпертензією

2025-04-12T19:58:03+03:00

In press

Артеріальна Гіпертензія (АГ) є однією з основних причин захворюваності та смертності населення і є актуальною проблемою для більш ніж 1,4 мільярда людей у всьому світі. Високі ризики смертності через АГ пов’язані з ризиками розвитку небезпечних аритмій. Дані стани можна діагностувати за допомогою змін інтервалу QTc, який вказує на аномалію реполяризації. Метою роботи було визначення предикторів подовження середньодобового інтервалу QTc при АГ. Було обстежено 195 осіб (166 пацієнтів із АГ і 29 – без АГ), які проходили лікування на базі КНП «Міська поліклініка № 24» (м. Харків). Всі пацієнти були розподілені на 2 підгрупи залежно від тривалості середньодобового інтервалу QTc: 146 осіб із нормальним QTc; і 20 – із подовженим інтервалом QTc. Визначення асоціацій проводили за допомогою логістичної регресії з методами одночасного включення та зворотного виключення Вальда. За отриманими результатами визначено, що чоловіча стать достовірно асоційована з подовженням інтервалу QTc (Відношення Шансів (ВШ)=4,292 [95,0 % Довірчі Інтервали (ДІ) 1,337–13,779], р=0,014), як й Індекс Маси Тіла (ІМТ) (ВШ=1,107 [95,0 % ДІ 0,987–1,243], р=0,083) і середній Добовий Діастолічний та Пульсовий Артеріальний Тиск (ДАТ та ПАТ) – відповідно ВШ=1,076 [95,0 % ДІ 1,017–1,139], р=0,011 та ВШ=1,075 [95,0 % ДІ 1,012–1,141], р=0,018. З подовженням інтервалу QTc вірогідно були асоційовані час зі встановлення АГ (ВШ=1,093 [95,0 % ДІ 0,997–1,197], р=0,057) й значення офісного ДАТ (ВШ=0,948 [95,0 % ДІ 0,900–0,999], р=0,046). Враховуючи отримані вірогідні асоціації чоловічої статі, ІМТ, середнього добового ДАТ та ПАТ, часу зі встановлення діагнозу АГ, значення офісного ДАТ з ризиками подовження інтервалу QTc розроблено прогностичну модель визначення ризиків подовження QTc, яка має гарні кваліфікаційні характеристики (чутливість склала 88,9 %, специфічність – 70,6 %).

Ключові слова: асоціації, медико-епідеміологічні показники, електрокардіографія, Холтерівське моніторування, лінійне рівняння.

Сучасні підходи до діагностики діабетичної полінейропатії: інновації та перспективи

2025-05-05T17:47:31+03:00

In press

Стаття присвячена аналізу сучасних літературних джерел у напрямку висвітлення ролі запалення у формуванні Діабетичної ПоліНейропатії (ДПН) та на підкреслення перспектив подальших досліджень для оптимізації діагностики, лікування та прогнозу даного захворювання. Діабетична Невропатія (ДН) представляє собою серйозне ускладнення Цукрового Діабету (ЦД), яке викликає різноманітні прояви, що включають розлади чутливості, рухової функції та вегетативних процесів. За даними джерел, ДН поширена серед половини хворих на ЦД. ДН поділяється на симетричну (дистальна сенсомоторна поліневропатія, поліневропатія малих волокон, вегетативна невропатія) та асиметричну (мононевропатії та радикулоплексопатії). Дистальна сенсомоторна ДПН найпоширеніша, яка становить [75–90] % усіх невропатій. Більше чверті пацієнтів із ДН стикаються з больовим синдромом, що значно погіршує якість життя. Патогенез захворювання складний та зумовлений гіперглікемією, тривалістю діабету, курінням, ожирінням та іншими факторами. Розвиток починається з асимптоматичної поліневропатії, переходячи до чутливих розладів та порушень рухової функції. Адипокіни, такі як адипонектин та лептин, впливають на розвиток ДН. Взаємозв’язок із запальними цитокінами, такими як TNF-alpha, є важливим аспектом патогенезу. Для діагностики використовують шкали визначення ймовірності ускладнень, електронейроміографію та мікроскопічне обстеження. Sudoscan та Neuropad дозволяють неінвазивно визначати судомоторну дисфункцію. Біомаркери, такі як цитокіни та нейротрофічні фактори, є перспективним напрямком дослідження. Інтегрований підхід до дослідження відкриває можливості для розробки специфічних методів діагностики та лікування ДН, сприяючи покращенню якості життя пацієнтів, які стикаються з цією складною проблемою.

Ключові слова: цукровий діабет, нейропатичний біль, електронейроміографія, фактор некрозу пухлин-альфа, маркери запалення.

Гендерно обумовлений підхід до терапії афективних розладів в умовах війни

2025-07-03T13:42:45+03:00

In press

В умовах війни серед загального населення України до 46 % зросла поширеність афективних розладів. Сучасні дослідження демонструють значущі гендерні відмінності у їх проявах, перебігу та відповіді на терапію, що обумовлює необхідність розробки гендерно-чутливих терапевтичних підходів. Дослідження було проведено з метою розробки та апробація гендерно персоніфікованої терапії афективних розладів у осіб, постраждалих від бойових дій. Було проведено комплексне клініко-психопатологічне та психодіагностичне обстеження 148 хворих з афективними розладами, розподілених на дві групи: І група – 83 мешканці прифронтових територій, ІІ група – 65 внутрішньо переміщені особи. Для оцінки ефективності розробленої гендерно орієнтованої системи психотерапевтичної корекції обстежені були розподілені на основну групу (81 хворий) та контрольну групу (67 хворих). Використовувались стандартизовані психодіагностичні шкали. Розроблено гендерно-персоніфіковану систему лікування афективних розладів, яка включала диференційоване використання психофармакотерапії та психотерапії. Проведена оцінка ефективності підтвердила переваги розробленої системи гендерно персоніфікованої терапії афективних розладів. Застосування розробленої програми призвело до суттєвої редукції важких епізодів тривоги (до 11,4 % у чоловіків; та 10,8 % – у жінок основної групи; проти 33,3% та 35,7% у контрольній) та депресії (до 9,1 % та 8,1 % відповідно проти 30,7 % та 32,1 % у контрольній групі). Середній бал якості життя склав 30,4–30,6 у основних групах порівняно з 12,1–11,7 у контрольних групах.

Ключові слова: депресивні розлади, психофармакотерапія, психотерапія, воєнний стан.

Гонартроз у людей похилого віку на фоні надмірної ваги чи ожиріння (огляд літератури)

2025-05-24T14:25:09+03:00

In press

У статті подається огляд літературних джерел стосовно наступних рубрик: гонартроз у хворих похилого та поважного віку та тлі надмірної ваги чи ожиріння. Вивчена динаміки та тенденцій вищенаведених показників у світі загалом і в Україні зокрема. Приділена увага процесам діагностики, лікуванню та реабілітації серед осіб саме старших вікових категорій. Проаналізованоструктуру та динаміку демографічних показників, поширеність гонартрозу в цілому та в окремих вікових групах залежно від статі. Дана оцінка впливу надмірної ваги чи ожиріння на перебіг патології опорно-рухової системи при артрозі колінного суглоба. Відображено нові патогенетичні уявлення про дегенеративно-дистрофічні захворювання кістково-суглобового апарату та вплив надлишкової маси тіла на їх перебіг. Зазначені особливості діагностики та лікувальної тактики цієї групи хворих, пов’язані з військовим станом в Україні. Зроблено висновки щодо актуальності обраної теми.

Ключові слова: дегенеративно-дистрофічні захворювання, військовий стан, надлишкова вага, люди старших вікових груп.

Вплив комплексної терапії плацентарної недостатності з включенням курсів гіпербаричної оксигенації на ендокринну функцію плаценти

2025-05-22T19:49:55+03:00

In press

Плацентарна недостатність – комплекс симптомів, що виникають під час вагітності внаслідок порушень функцій плаценти, який є патогенетичною ланкою багатьох ускладнень гестації, а саме затримки росту плода, прееклампсії, передчасних пологів, невиношування вагітності. Ключовою функцією плаценти є ендокринна, вона обумовлена продукцією таких гормонів як плацентарний лактоген, прогестерон, естрадіол, хоріонічний гонадотропін, ферменту окситоцинази та ін., які відповідальні за збереження вагітності. Оскільки достовірно дієвої терапії даного стану досі не існує, метою дослідження став пошук одного із патогенетичних методів лікування, а саме визначення впливу курсів гіпербаричної оксигенації, що додали до комплексної терапії плацентарної недостатності на ендокринну функцію плаценти. Це проспективне дослідження випадок-контроль в якому брали участь 105 вагітних жінок, в термінах вагітності від 16 до 22 тижнів. Жінки були розділені на три групи: контрольну (40 жінок з фізіологічним перебігом вагітності), та дві групи з ознаками ранньої плацентарної недостатності, IIа (35 жінок зі стандартним лікуванням) (30 жінок, які додатково отримували курси гіпербаричної оксигенації). Всім жінкам перед лікуванням та через 7–10 днів після його завершення проводилось вимірювання вмісту гормонів в крові: прогестерону, естрадіолу, хоріонічного гонадотропіну, плацентарного лактогену та окситоцинази. В ході дослідження було визначено, що вміст гормонів плаценти до лікування був нижчим від референтних значень у жінок з IIа та IIb досліджуваних груп. А після проведення терапії показники гормонів збільшились практично до фізіологічного рівня, більш вагомо в групі де жінки додатково отримували курси гіпербаричної оксигенації, ніж в IIа групі.

Ключові слова: невиношування вагітності, плацентарний лактоген, естрадіол, окситоциназа, прогестерон.

Сучасні методи аналізу когнітивних функцій (огляд літератури, частина 2)

2025-06-14T16:20:45+03:00

In press

Розлади когнітивних функцій, зокрема деменція, стають дедалі вагомою проблемою для системи охорони здоров’я в усьому світі, особливо в умовах старіння населення. Огляд присвячено аналізу когнітивних шкал, які використовуються для скринінгу та діагностики когнітивних порушень різного ступеня вираженості. У дослідженні розглянуті IQCODE (Informant Questionnaire on Cognitive Decline in the Elderly, Анкета довіреної особи щодо зниження когнітивних здібностей у людей похилого віку), CSI "D" (Cognitive Status Interview Dementia, Опитувальник щодо скринінгу спільноти на деменцію), FAQ (Functional Activities Questionnaire, Опитувальник функціональної активності), RPM (Raven’s Progressive Matrices, Прогресивні матриці Равена), King-Devick Test (Тест Кінга-Девіка) та Oyama A Test (Тест Оями A). Проведено їх порівняння за такими критеріями, як чутливість, специфічність, зручність використання. IQCODE ґрунтується на відгуках близьких людей та дозволяє оцінити довготривалі зміни в пам’яті та мисленні. CSI "D" є спеціалізованим інструментом для виявлення деменції та оцінки ступеня її розвитку. FAQ фокусується на функціональній незалежності пацієнта в повсякденному житті, виявляючи вплив когнітивних порушень на здатність виконувати повсякденні завдання. RPM оцінює абстрактне мислення та логічні здібності, будучи незалежним від мовних навичок, що підвищує універсальність його використання. King-Devick Test зосереджений на візуально-моторній координації та увазі, дозволяючи швидко виявити когнітивні дефіцити, особливо після травм. Oyama A Test є комплексним інструментом, що враховує як когнітивні, так і моторні функції, що робить його ефективним для діагностики ранніх когнітивних порушень. Результати аналізу показують, що кожен з тестів має свої переваги та обмеження, а їх комбіноване використання може підвищити точність діагностики когнітивних розладів.

Ключові слова: психофізіологічні тести, головний мозок, когнітивні порушення, скринінговий тест, деменція.

Лекція Василя Яковича Данилевського про медичну освіту та її реформу (1921): коментований переклад

2025-03-31T21:46:43+03:00

In press

У своїй лекції для студентів-медиків перших курсів початку ХХ століття видатний вчений Василь Якович Данилевський ділився з майбутніми лікарями своїми думками про медичну освіту та її реформу. Автор зауважував, що якщо стародавній медицині був притаманний містичний характер, то підготовка до роботи лікарів ХХ століття йшла вже виключно шляхом інтелекту. Проте, на думку Данилевського В.Я., така підготовка була ще недосконалою, тісно пов'язаною із шкільним навчанням. У такому випадку головним завдання школи є набуття здатності до серйозної систематичної праці, розвитку інтелекту, дисципліни для продовження занять вищої освіти. До 60-х років викладання на медичних факультетах відбувалось за старими незмінними програмами. Потім молоді вчені внесли свіжий струмінь європейської науки завдяки Університетському статуту 1863 р., що дав широку автономію університетам для поліпшення підготовки молодих лікарів. Однак негативний вплив наступного Університетського статуту 1884 р. перекреслив попередні здобутки розвитку медичної освіти. Медичний факультет виявився більш чутливим, ніж інші факультети до підвищення ролі попечителя навчального округу та ректора університету, який тепер став обиратися міністром народної освіти. Звісно, що вся сила у людях, а не у статутах, деклараціях, циркулярах. Дайте хороший статут людям, не підготовленим до справи, і ладу не буде. Не одне насіння впливає на сходи, а й ґрунт, на якому роблять посів. Отже головне завдання вищої освіти зводиться до вміння вибрати гідних кандидатів на кафедри, які змогли б реформувати навчання в медицині. Треба відмовитися від ілюзії створення будь-яких ідеально правильних реформ, не зважаючи при цьому на реальні умови життя, традиції, навички та підготовку учасників, з їх побутовими та психологічними особливостями.

Ключові слова: медичний факультет, статут, підготовка лікарів.